Przejdź do głównej treści

Muzeum Narodowe w Poznaniu

Close
A A A

UKR – див. нижче

Martwa natura, 1928
olej na desce

 

Kompozycja pochodzi ze zbiorów Muzeum Sztuki w Łodzi, dokąd trafiła najprawdopodobniej w 1930 r. dzięki Władysławowi Strzemińskiemu. Rok później była eksponowana podczas inauguracji słynnej Sali Międzynarodowej Kolekcji Sztuki Nowoczesnej awangardowej grupy „a.r.”.

Paradoksalnie, wbrew tytułowi, głównym tematem tej oszczędnej kompozycji zdaje się być kobiecy akt. Układ ciała postaci może budzić skojarzenia z antycznymi wizerunkami Wenus bądź słynnym obrazem Źródło klasycystycznego mistrza Ingresa (1856, Musee d’Orsay w Paryżu – zobacz obraz TUTAJ). Ten tradycyjny, akademicki temat potraktowany został przez artystkę dość brutalnie – schematyczny zarys sylwetki tworzą prymitywne, pozytywowo-negatywowe formy. Obok aktu ukazane zostały delikatne sylwetki ryb – charakterystyczny motyw, niejednokrotnie pojawiający się w twórczości Nicz-Borowiakowej. Artystka zestawia je ze światem geometrii – prostota pionowych i poziomych podziałów, przenikających się linii i stref kolorystycznych o bardzo ograniczonej palecie przywołują stylistykę neoplastycyzmu. To jednak nie tylko bezwzględnie płaskie twory – tworzą one prostopadłościenną konstrukcję, echo iluzorycznej przestrzenności obrazu. Trudno rozstrzygnąć, czy po prawej stronie widzimy uchylone drzwi, pomieszczenie czy może wypełnione rybami akwarium, w którym miękki szary zarys przywodzi na myśl falującą wodę. Motyw wpisania ludzkiego kształtu lub elementów martwej natury w nieregularną abstrakcyjną formę powraca jak refren w twórczości Nicz-Borowiakowej. To znów napięcie między figuratywnością a abstrakcją – widz pogodzić się musi z nieoczywistym, podwójnym sposobem widzenia jej dzieł. Irracjonalna obecność ryb w obszarze geometrycznych struktur oraz absurdalne, narzucające się podobieństwo miedzy kształtami ryb a kształtem nagiej kobiety sugeruje świadome wykorzystanie poetyki surrealizmu. Potwierdzeniem takiej intencji artystki może być również zaskakujący tytuł – Martwa natura – ujawniający programową swobodę interpretacji. W świecie Nicz-Borowiakowej pytania o identyfikację należy pozostawić bez odpowiedzi, a wszelka aluzyjność i gra skojarzeń ma jedynie wzbogacić estetyczny odbiór dzieła.

szkic do Martwej natury

 

Martwa natura [Still Life], 1928

oil on wood

The composition comes from the collection of the Museum of Art in Łódź, where it found itself in all probability in 1930 courtesy of Władysław Strzemiński. A year later, it was exhibited during inauguration of the famous Hall of International Collection of Modern Art by the avant-garde group “a.r.”.

Paradoxically, contrary to the title, it is a female nude that appears to be the main subject of the modest composition. Arrangement of the body may bring associations with antique images of Venus, or the famous picture The Source by the Classicist master Ingres. This traditional, academic subject has been treated by the artist in a rather brutal way: primitive, positive-negative forms create a schematic silhouette outline. Delicate shapes of fish – a characteristic motif, appearing in the works of Nicz-Borowiakowa on a number of occasions – have been presented next to the nude. The artist juxtaposes them with the world of geometry – simplicity of vertical and horizontal divisions, of interpenetrating lines and colour patches of very limited palette bring the stylistics of neo-plasticism to mind. These are, however, not only uncompromisingly flat entities – they form a cuboid structure, an echo of illusory spatiality of the picture. It is difficult to determine whether what we can see on the right is a door left ajar, a room, or, perhaps, a tank full of fish, in which a soft, grey outline brings to mind undulating water. In Nicz-Borowiakowa’s art, the motif of inscribing a human shape or elements of a still life in an irregular abstract form recurs like a refrain. Again, it is the tension between figurativeness and abstraction – the spectator must accept the non-obvious, double way of perceiving her works. The irrational presence of fish in the area of geometric structures, as well as absurd, staring-one-in-the-face similarity between the shapes of fish and this of a nude woman suggests conscious employment of the poetics of surrealism. It is also the surprising title, Martwa natura, which reveals the programme liberty of interpretation, that can confirm such intention on the part of the artist. In Nicz-Borowiakowa’s world, questions of identity should be left unanswered, while all allusiveness and play of associations is only supposed to contribute to the aesthetic reception of a work.

 

Натюрморт, 1928

олія на дошці

Композиція походить із колекції Художнього музею в Лодзі, де вона, ймовірно, була знайдена в 1930 році завдяки Владиславу Стржемінському. Через рік вона була виставлена ​​під час урочистого відкриття знаменитої Зали Міжнародної колекції сучасного мистецтва авангардною групою «a.r.».

Парадоксально, але, всупереч назві, головною темою цієї невеличкої композиції здається оголена жінка.

Розташування тіла може викликати асоціації з античними зображеннями Венери чи картиною «Джерело» відомого художника класицизму Енгра. Традиційна академічна тема була досить брутально потрактована художницею — схематичний обрис фігури складається з примітивних, позитивно-негативних форм. Поряд із ню зображені витончені силуети риб — характерний мотив, який часто трапляється в роботах Ніч-Боровякової. Художниця зіставляє їх зі світом геометрії — простота вертикальних і горизонтальних поділів, переплетення ліній і кольорових зон із дуже обмеженою палітрою відсилають до стилю неопластицизму. Однак це не тільки абсолютно пласкі зображення — вони утворюють кубоподібну структуру, що є відлунням їх ілюзорної просторовості. Важко зрозуміти, бачимо ми праворуч прочинені двері, кімнату чи акваріум із рибками, у якому м’який сірий контур нагадує брижі води. Тема вписування фігури людини чи елементів натюрморту в неправильну абстрактну форму проходить рефреном у творчості Ніч-Боров’якової. Це знову напруга між фігуративністю та абстракцією — глядач має змиритися з неочевидним, подвійним поглядом на її роботи. Ірраціональна присутність риби в зоні геометричних структур і абсурдна, приголомшлива схожість форм риби з обрисами оголеної жінки свідчать про свідоме використання поетики сюрреалізму. Цей намір також підтверджується дивовижною назвою «Натюрморт», яка уможливлює свободу інтерпретації. У світі Ніч-Боровякової питання про ідентифікацію мають бути залишені без відповіді, а будь-яка алюзивність і гра асоціацій мають на меті лише збагатити естетичне сприйняття твору.