Przejdź do głównej treści

Muzeum Narodowe w Poznaniu

Close
A A A

UKR – див. нижче

Profile, 1929
olej na płótnie

 

Profile to obraz odsłaniający dwa oblicza sztuki Marii Nicz-Borowiakowej. Z jednej strony to abstrakcja geometryczna, dająca artystce miejsce w kanonie polskiego konstruktywizmu. Tworzące tło prostokąty, ustawione pionowo i poziomo, to kompozycja skrajnie prosta, lakoniczna, rygorystyczna, bliska założeniom neoplastycyzmu Pieta Mondriana. Priorytetem jest tu porządek, oszczędność środków, odrzucenie jakichkolwiek aluzji do rzeczywistości, unikanie dynamiki, wizualnych napięć, dekoracyjności. Tymczasem rygorom geometrii nie poddaje się zaskakująca, nieregularna forma, przywodząca na myśl element organicznego świata przyrody. Jej giętki, kontrastujący z otoczeniem kontur ulega przeobrażeniom wraz z wchodzeniem w kolejne kolorystyczne strefy – raz jest wyraźny i jednoznaczny, innym razem rozmyty, modelowany, dający wrażenie wypukłości kształtu. Z najbardziej urozmaiconego odcinka wyłania się zarys przypominający groteskowy ludzki profil. Jego precyzyjne powtórzenie przywodzi na myśl grę lustrzanych odbić lub cieni. Kształtem odpowiada pierwowzorowi, ale charakterem i kolorem kreski – uzupełnia biały kontur po lewej stronie kompozycji. Te antropomorficzne formy nawiązywać mogą do dzieła słynnego kubisty Fernanda Légera pt. Dwa profile (zobacz obraz TUTAJ).

Dzieło Nicz-Borowiakowej zadziwia precyzją i logiką, wewnętrzną konsekwencją świata obrazowego. Każdy element kompozycji ma swoją rolę i jest ściśle uzasadniony. Równocześnie ten geometryczny chłód konstruktywizmu artystka ożywia miękkimi, płynnymi kształtami, zdradzającymi jej zdobniczy temperament. Fascynacja przypadkowością form, swobodna gra skojarzeń, a także inspiracja kształtami natury, ich nieregularną dekoracyjnością i wewnętrzną dynamiką to również dowód na inspiracje surrealizmem.

Nicz-Borowiakowa wciąż rozwijała swój suwerenny język, w specyficzny sposób korzystając z rozwiązań awangardy. Jej twórczość cechuje odwaga w przekraczaniu granic i łączeniu odległych od siebie stylistyk. Mnogość inspiracji jest świadectwem jej oryginalności, swobody we wnoszeniu nowych wartości do zasadniczego nurtu konstruktywizmu. Testowała możliwości puryzmu, surrealizmu i abstrakcji, tworzyła nieoczywiste sojusze pomiędzy artystycznymi strategiami. Każdą z nich przyswajała tylko po to, aby ją przetworzyć, nadać jej nową funkcję i uczynić swoją.

 

Profile [Profiles], 1929

oil on canvas

Profile is a picture that reveals two faces of Maria Nicz-Borowiakowa’s art. On the one hand, it is geometric abstraction, which secures the artist a place in the canon of Polish constructivism. Set as background, the rectangles are positioned vertically and horizontally; it is an extremely simple, laconic, rigorous composition, close to the assumptions of Piet Mondrian’s neo-plasticism. The priorities here are order, scarcity of means, rejection of any allusions to reality, avoidance of dynamism, visual tensions, decorative qualities. It is, however, the surprising, irregular form which brings to mind an element of the organic world of nature that does not yield to the rigours of geometry. In contrast with the surrounding setting, its flexible outline undergoes transformations while entering subsequent colour zones – sometimes clear and unequivocal, some other time it is blurred, modelled, yielding an impression of a bulging shape. An outline resembling a grotesque human profile emerges from the most varied section. Its precise repetition brings to mind a game of mirror reflections or shadows. Its shape corresponds to the prototype, yet the character and colour of the line complement the white contour on the left side of the composition. The anthropomorphic forms may refer to Two Profiles, the work by the famous Cubist Fernand Léger.
Nicz-Borowiakowa’s work surprises with precision and logic, with an inner consistency of the pictorial world. Each element of the composition has a role to play, and its presence is strictly reasoned. Simultaneously, the artist enlivens this geometrical coolness of constructivism with soft, flowing shapes which reveal her ornament-prone temperament. Fascination with randomness of forms, free play of associations, as well as inspiration with the shapes of nature, with their irregular decorative quality and inner dynamics are also pieces of evidence pointing to surrealist inspirations.
Nicz-Borowiakowa kept developing her independent language employing avant-garde solutions in a specific way. Her work is characterised by boldness in crossing borders, and in combining disparate stylistics. The multitude of inspirations is evidence of her originality, of ease with which she introduced new values to the constructivist mainstream. She tested the potential of purism, surrealism and abstract art; she formed non-obvious alliances between artistic strategies. She absorbed each, only to transform it, to give it a new function, and make it her own.

 

Профілі, 1929

полотно, олія

Профіль — це картина, яка розкриває два обличчя творчості Марії Ніч-Боровякової. З одного боку, це геометрична абстракція, що забезпечує художниці місце в каноні польського конструктивізму. Прямокутники, що утворюють тло, розташовані по-вертикалі й по-горизонталі, являють собою гранично просту, лаконічну, сувору композицію, близьку до положень неопластицизму Піта Мондріана. Пріоритетом тут є порядок, економія ресурсів, відмова від будь-яких натяків на реальність, уникнення динаміки, візуальної напруги та декоративності. Тимчасом, суворість геометрії не піддається дивовижній, неправильній формі, що наполегливо відсилає до світу природи. Її гнучкий, контрастний контур змінюється мірою входження в послідовні колірні зони — часом він чіткий і недвозначний, а часом розмитий, змодельований, такий, що створює враження опуклої форми. З найрізноманітнішого відрізку вимальовується контур, що нагадує гротескний профіль людини. Його точне повторення асоціюється з грою дзеркальних відображень або тіней. Формою він відповідає оригіналу, але характером і кольором лінії радше завершує білий контур із лівого боку композиції. Ці антропоморфні форми можуть бути алюзіями до робіт відомого кубіста Фернана Леже під назвою «Два профілі».

Твір Ніч-Боровякової вражає своєю точністю й логічністю, а також внутрішньою узгодженістю візуального світу. Кожен елемент композиції має свою строго обґрунтовану роль. Водночас цей геометричний холод конструктивізму художниця оживлює м’якими, плавними формами, які зрадливо виказують її темперамент орнаменталістки. Захоплення випадковістю форм, вільною грою асоціацій, а також натхнення, почерпнуте від природи, її нерегулярної декоративності та внутрішньої динаміки, можна вважати доказом впливів сюрреалізму. Ніч-Боровякова розвивала свою вдасну мову живопису, використовуючи водночас авангардні рішення в специфічний спосіб. Її творчість відрізняє сміливість долати кордони та поєднувати далекі один від одного стилі. Безліч відсилок до інших стилів є свідченням її оригінальності та свободи в привнесенні нових цінностей у вже усталені засади конструктивізму. Вона перевіряла можливості пуризму, сюрреалізму та абстракції, створюючи неочевидні альянси між цими художніми стратегіями. Кожна з них була використана лише для того, щоби перетворити її, надати їй нову функцію та зробити власною.