UKR – див. нижче
Temat muzyczny, 1925
olej na desce, relief
Wielu artystom awangardy nieobce były eksperymenty z materią i medium malarskim. Tu abstrakcyjny kolaż-relief tworzą przyklejone do powierzchni obrazu proste, żłobione listewki, sztywno powtarzające miękki, szeroki zarys malarskiego konturu. Ozdobne, sercowate zarysy i łuki, to jakby dalekie echa gitarowych korpusów, fortepianowych skrzydeł, skrzypcowych efów i talii. Próżno szukać tu dosłowności i logiki – pasmo sześciu strun może równocześnie kojarzyć się z pięciolinią, a przytwierdzone do powierzchni obrazu czarne półkule – z nutami lub innymi elementami zapisu muzycznego. Z podobnych muzycznych inspiracji szeroko czerpali kubiści, do swych martwych natur chętnie wybierając sylwetki instrumentów. Jednak Nicz-Borowiakowa jest bardziej radykalna: całkowicie odrealnia przedmiot, wykorzystując jedynie detale-cytaty, którym przypisuje rolę czysto abstrakcyjną. Uczynienie tych miękkich, nieregularnych kształtów głównymi bohaterami dzieła zbliża Nicz-Borowiakową nie tyle do rozwiązań kolegów-konstruktywistów, co raczej do organicznej estetyki surrealizmu.
Świadectwem technicznych eksperymentów Nicz-Borowiakowej jest również wiszący nieopodal, namalowany w tym samym roku obraz na szkle. Jest to jedyny taki przykład w zachowanym dorobku artystki. Wbrew pozorom w tej całkowicie płaskiej kompozycji równie ważną rolę odgrywa aspekt przestrzenności obrazu. Tym razem nie jest ona dosłowna (jak w reliefie) lub iluzyjna – wrażenie głębi wynika z właściwości podłoża malarskiego, czyli z grubości szklanej tafli. Wśród okalających i dopełniających się nawzajem pasm i łuków dostrzec można zarys pochylonej postaci ludzkiej. Dzieło Nicz-Borowiakowej na gruncie awangardy nie jest odosobnione – podobne prace w tym czasie tworzyli Władysław Strzemiński i Katarzyna Kobro. Malowane na szkle konstruktywistyczne kompozycje zdają się być świadomym nawiązaniem do malarstwa witrażowego, uznawanego za jedno ze źródeł sztuki abstrakcyjnej.
W sali prezentującej prace rysunkowe artystki zobaczyć można szkice i studia do obu tych obrazów.
Temat muzyczny [A Musical Theme], 1925
oil on wood, relief
Numerous avant-garde artists were no strangers to experiments with different materials and the medium of painting. Here, an abstract collage-relief is made of straight grooved wooden strips glued to the surface of the painting and rigidly repeating the soft, broad outline of the pictorial contour. Decorative, heart-shaped silhouettes and arches are like distant echoes of guitar bodies, piano lids, violin f-holes and waists. No point seeking literal quality and logic here: the belt of six strings may as well bring associations with the stave, whereas the black semi-spheres attached to the surface of the painting – with notes or other elements of musical notation. Similar sources of musical inspiration were extensively drawn on by Cubists, who readily chose silhouettes of musical instruments for their still lifes. However, Nicz-Borowiakowa is more radical: she thoroughly deprives the object of real-life qualities, and only uses details-quotes to which she ascribes purely abstract role. Making these soft, irregular forms the main shapes of the work brings Nicz-Borowiakowa not so much to the solutions of her constructivist colleagues, but rather to the organic aesthetics of surrealism.
Hanging nearby, a glass painting of the same year is another piece of evidence to Nicz-Borowiakowa’s technical experiments. It is the only such example in the artist’s preserved body of works. Contrary to appearances, the picture’s spatiality aspect plays an equally important role in this thoroughly flat composition. This time, it is not literal (like in a relief), or based on illusion – the impression of depth stems from the properties of the picture base, i.e. from thickness of the glass pane. Between the belts and arches that surround and complement one another one can discern an outline of a leaning human figure. Nicz-Borowiakowa’s work is no exception in the avant-garde circles – similar pieces were created at the time by Władysław Strzemiński and Katarzyna Kobro. Constructivist compositions painted on glass appear to be deliberate references to stained-glass painting, which is considered to be one of the sources of abstract art.
Sketches and studies for both pictures can be found in the room where the artist’s drawings are exhibited.
Музична тема, 1925
дошка, олія, рельєф
Багатьом художникам-авангардистам нечужі були живописні експерименти. Ось тут прості рифлені планки, приклеєні до картини, ставновлять абстракційний колаж-рельєф, повторюючи м’які й широкі обриси малярського контуру. Декоративні серцеподібні обриси та вигини — ніби далеке відлуння гітарних грифів, крил роялю та скрипкових ефів. Даремно шукати тут буквальності та логіки — смужка із шести струн може асоціюватися з нотним станом, а чорні півсфери, прикріплені до поверхні картини, — з нотами або іншими елементами нотного запису. Кубісти часто черпали натхнення з музичних інстументів, роблячи їх силуети частиною своїх натюрмортів. Проте Ніч-Боров’якова йде далі — вона цілковито виймає предмет із реальності, використовуючи лише деталі-цитати, яким відводить суть абстрактну роль. Ніч-Боровякова зробила ці м’які неправильні форми головними героями твору, що наближає її не стільки до рішень її колег-конструктивістів, скільки до органічної естетики сюрреалізму.
Свідченням технічних експериментів Ніч-Боровякової є написана того самого року картина на склі. Вона є унікальним взірцем у збереженому творчому спадкові художниці. Всупереч видимості, у тій цілковито пласкій композиції не менш важливу роль відіграє аспект просторовості. Цього разу він не буквальний, як на рельєфі, і не ілюзорний — враження глибини виникає завдяки властивостям основи живопису, тобто товщині скла. Серед ліній, що крутяться навколо одна одної й доповнюють одна одну, можна побачити контур похиленої людської постаті.
Творчість Ніч-Боровякової на основі авангарду не є поодинокою в Польщі — подібно писали в той час Владислав Стржемінський і Катажина Кобро. Конструктивістські композиції на склі — то ніби свідома алюзія на вітражний живопис, який вважається одним із джерел абстрактного мистецтва. У залі, де представлені рисунки художниці, можна побачити ескізи та етюди до обох цих картин.