Przejdź do głównej treści

Muzeum Narodowe w Poznaniu

Close
A A A

UKR – див. нижче

 

14.Wilhelm Kaulbach, Bitwa Hunów, 1834–1837

 

Dane o obiekcie

olej na płótnie, 567 x 682 cm

Wykonany na zlecenie Atanazego Raczyńskiego, zakupiony przez hrabiego w 1837 r. Własność Fundacji im. Raczyńskich przy MNP.

O obrazie

Bitwa Hunów to przedmiot kolekcjonerskiej dumy Atanazego Raczyńskiego, a zarazem  jedna z popularniejszych kompozycji XIX-wiecznego malarstwa niemieckiego. Z typową dla romantyzmu wizyjnością artysta przedstawił zaciętą walkę chrześcijańskich Rzymian z barbarzyńskimi Hunami, która miała miejsce w Galii w 451 r., a zakończyła się klęską i odwrotem Hunów. Źródłem inspiracji dla malarza nie było jednak wydarzenie stricte historyczne, lecz na poły legendarny przekaz sytuujący je u bram Rzymu. Dlatego zamiast znajdujących się w dzisiejszej Szampanii Pól Katalaunickich scenerią dla bitwy stało się Wieczne Miasto z jego charakterystyczną antyczną zabudową – m.in. z rozpoznawalnym mauzoleum Hadriana. Nietypowe rozegranie walki w powietrzu również uzasadnia wspomniana legenda. Kiedy żołnierze padli z powodu całkowitego wyczerpania sił fizycznych, ich dusze sprawiły, że stanęli na nogi i walczyli jeszcze przez pełne trzy dni i trzy noce. Przed naszymi oczami rozgrywa się więc niebanalny spektakl ‒ bitwa duchów. Artysta dołożył wszelkich starań, by nadać scenie należytej dramaturgii. Z pełnym rozmachem ukazał wirujące w niebiosach wojska ‒ z lewej strony te sprzymierzone pod dowództwem Aecjusza, z prawej wojowników Attyli ‒ dbając o nadanie postaciom walczących odpowiedniej mimiki i teatralnej gestykulacji.

O autorze

Wilhelm Kaulbach (1805–1874) był niemieckim artystą, uczniem Petera Corneliusa (członka grupy Nazareńczyków – przeciwników akademizmu, głoszących program odnowy sztuki i wzorujących się na XV-wiecznym malarstwie włoskim). Bitwa Hunów utorowała mu drogę ku sławie, ostatecznie przyczyniając się do jego nominacji na nadwornego malarza bawarskiego króla Ludwika I Wittelsbacha. Dla tego władcy wykonał wielkie kompozycje, takie jak Zburzenie Jerozolimy, Bitwa pod Salaminą czy freski w monachijskiej Nowej Pinakotece. Od 1847 r. pełnił funkcję dyrektora tamtejszej Akademii Sztuk Pięknych. Równocześnie przez blisko 20 lat pracował na zlecenie króla pruskiego Fryderyka Wilhelma IV nad freskami w berlińskim Nowym Muzeum (1847–1865, zniszczone w 1945 r.). Był cenionym artystą swej epoki, kojarzonym głównie z malarstwem historycznym.

Ciekawostki

  • Bitwa Hunów to największy obraz w naszej kolekcji ‒ jej wymiary to: 567 x 682 cm!
  • Dzieło nie zostało sfinalizowane, pozostając na etapie malarskiego szkicu-podmalówki wykonanej tuszem i brązową farbą olejną. Stało się tak, ponieważ Kaulbach nie dopełnił postanowień umowy, jaka wiązała go z Raczyńskim. Zobowiązywał się w niej do ukończenia dzieła w przeciągu trzech lat, tymczasem korespondencja między mecenasem a artystą dowodzi, że malarz opóźniał realizację zamówienia, nie odpowiadał na listy, bywał niewiarygodny i kapryśny. Zniecierpliwiony Atanazy, przeczuwając, że artysta nie wywiąże się z terminu, przyjął wersję nieskończoną i stosownie uszczuplił wynagrodzenie.
  • Wyobrażenie tego, jak wyglądałaby wersja kolorowa, daje nam barwny szkic z 1837 r. (wymiary: 137,5 x 172,5 cm; obecnie w Staatsgalerie w Sttutgarcie), który można zobaczyć: TUTAJ.
  • Bitwa Hunów była bardzo cennym dziełem w kolekcji Raczyńskiego. Malując reprezentacyjny portret rodziny, Carl Adolph Henning na życzenie hrabiego uwiecznił jej członków na tle tego obrazu (portret ten wisi obok Bitwy…).
  • Warto podkreślić, że Bitwa Hunów doskonale wpasowała się w gusta epoki. Była inspiracją dla wielu twórców, wśród których najbardziej znanym jest Franciszek Liszt. Stała się impulsem do powstania jego słynnego poematu symfonicznego o tym samym tytule.

Utworu możesz posłuchać: TUTAJ

Opracowanie: Kinga Sibilska, Dział Edukacji MNP

 

 

14. Вільгельм фон Каульбах «Битва гунів» 1834–1837

олія, полотно, 567 x 682 cm

Виконано на замовлення Атанaзи Рачинського, куплено в 1837 р. Власність Фонду ім. Рачинських при MNP*.

Про картину

Битва гунів є колекційною гордістю Атанази Рачинського і водночас однією з найпопулярніших композицій німецького живопису 19 століття. З типовою для романтизму візією художник представив запеклу боротьбу християн-римлян із варварами-гунами, яка відбулася в Галлії в 451 р. і завершилася поразкою і відступом гунів. Джерелом натхнення для художника, однак, була не суто історична подія, а напівлегендарне повідомлення, що поміщає битву біля воріт Риму. Тому замість Каталонських полів, розташованих у сучасному Шампані, декорацією для неї стало Вічне місто з його характерними античними будівлями, з упізнаваним мавзолеєм Адріана. Легенда також доклалася до зображення незвичайних боїв у повітрі. Коли воїни полягли від повного виснаження, їхні душі піднялися і далі билися ще цілих три дні і три ночі. Тож, перед нашими очима розгортається неймовірне видовище – битва привидів. Художник доклав усіх зусиль, щоби надати сцені відповідного драматизму. Він показав армії, що несамовито кружляють у небі: зліва — союзна під командою Аеція, праворуч – армія Аттіли. Бійці наділені відповідними виразами обличчя і театральними жестами.

Про автора

Вільгельм фон Каульбах (1805–1874) — німецький художник, учень Петeра Корнеліуса (член назаретської групи противників академізму і прихильників програми оновлення мистецтва, які брали за взірець італійський живопис 15 ст.). Битва гунів проклала йому шлях до слави, адже зіграла роль у номінації на посаду придворного художника баварського короля Людвіга I Віттельсбаха. Для нього Каульбах створив чудові композиції, такі як «Зруйнування Єрусалиму», «Битва при Саламіні» чи фрески в Новій пінакотеці в Мюнхені. З 1847 р. — директор місцевої Академії образотворчих мистецтв. У той же час протягом майже 20 років на замовлення прусського короля Фрідріха Вільгельма IV він виконував фрески в Новому музеї в Берліні (1847–1865, знищений у 1945 році). Він був знаним майстром історичного живопису, оціненим художником своєї доби.

Цікаві факти

  • «Битва гунів» — найбільша картина в нашій колекції — її розміри: 567 х 682 см!
  • Робота не завершена й залишилася на етапі малярського ескізу-підмальовки тушшю та коричневою олійною фарбою. Так сталося через те, що Каульбах не дотримувався угоди між ним і Рачинським. У ній він зобов’язувався завершити роботу протягом трьох років, а листування між меценатом і художником доводить, що живописець зволікав із виконанням договору, не відповідав на листи, іноді був ненадійним і примхливим. Нетерплячий Афанасій, відчуваючи, що художник не виконає терміни, прийняв незакінчений варіант, зменшивши плату за роботу.
  • Уявлення про те, як мусила виглядати кольорова версія, дає ескіз 1837 року (розміри: 137,5 x 172,5 см; зараз у Staatsgalerie у Штутгарті), який ви можете побачити ТУТ.
  • «Битва гунів» була дуже цінним твором у колекції Рачинського. Намалювавши репрезентативний портрет родини, Карл Адольф Геннінг на прохання графа увічнив її членів на тлі цієї картини (цей портрет висить поруч із Битвою…).
  • Битва гунів ідеально вписується в смаки епохи. Вона була джерелом натхнення для багатьох митців, найвідомішим із яких є Ференц Ліст. Це стало поштовхом до створення його знаменитої однойменної симфонічної поеми.

* Muzeum Narodowe w Poznaniu – Національний музей в Познані.

Підготувала: Кінга Сибільська, Відділ освіти МНП